який має широкі

1) на волі, вільний; на просторі; незайнятий, без певних занять

2) докладно, з усіма деталями

3) у цілому, увесь

4) випадково; без розбору

5) який має широкі або незвичайні повноваження

6) взагалі, в загальному значенні

7) незалежно від партійної приналежності

1) на волі, вільний; на просторі; незайнятий, без певних занять

2) докладно, з усіма деталями

3) у цілому, увесь

4) випадково; без розбору

5) який має широкі або незвичайні повноваження

6) взагалі, в загальному значенні

7) незалежно від партійної приналежності

1. adj

1) повний; налитий по вінця

2) наповнений, заповнений

3) нескорочений, неукорочений

4) повний, вичерпний

5) повністю укомплектований

6) що досяг найвищої точки, повний

7) цілий, нерозчленований

8) багатий (на щось — of)

9) дорідний, огрядний, пухкий

10) широкий, вільний, просторий

11) захоплений (чимсь), охоплений

12) що наївся досхочу

13) глибокий, повнозвучний

2. adv

1) прямо; точно, саме; якраз

2) дуже

3) поет. цілком, повністю

3. v

1) кроїти широко

2) шити у складку (у зборку)

3) бути широким (повним)

4) поет. досягати повноти (про місяць)

5) виконувати, завершувати

6) валяти (сукно)

7) мет. чеканити

* * *

1) повнота; вища точка ( чого-небудь)

2) все, ціле

3) дiaл. бушель

1) повний, налитий або наповнений до країв, по вінця; наповнений; заповнений;; повний, неукорочений, нескорочений

2) повний, вичерпний

3) повного складу; повністю укомплектований

4) повний, який досяг повноти, вищого ступеня, вищої точки

5) цілісний, нерозчленований, цілий, цільний; суцільний

6) (of) багатий ( на що-небудь); з великою кількістю ( чого-небудь)

7) рясний; багатий ( на що-небудь)

8) повний, огрядний; пухлий

9) широкий, вільний (нaпp., про одяг)

10) поглинений

11) який наївся досита

12) ( повно) звучний, глибокий ( голос)

13) рідний; юp. повнорідний

14) повноправний, дійсний ( про членство)

1) прямо, точно, саме

2) дуже

3) пoeт. повністю, цілком

1) кроїти широко; шити в зборку, в складку

2) бути широким, повним

3) дiaл. досягати повноти ( про Місяць)

1. n pi

1) прості люди, широкі маси

2) основа, джерело

2. adj амер., розм.

стихійний; що виник в народі

* * *

1) прості люди, широкі маси

2) основа, джерело

1) прості люди, широкі маси

2) основа, джерело

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

и Надрезать надрезать (недорезать, резать с краю, с поверхности) надрізувати и надрізати, надрізати, надтинати, надтяти и надітнути, (о быстром действии) надчикувати, надчикнути, (преимущ. о ткани, одежде и т. п.) надкраювати, надкраяти и надкроювати, надкроїти; (только пилой) надпилювати, надпиляти; (о мног. или во мн. местах) понадрізувати, понадтинати, понадчикувати, понадкра[о]ювати; понадпилювати; (только намечать резом) нарізувати и нарізати, нарізати, нарізнути, начикувати, начикнути, (о мног. или во мн. местах) понарізувати, понарізати, поначикувати що. [Трошки надріж (надчикни), а далі все буде дратися (Канівщ.). Це дуже широкі чохли (обшлага) будуть, - може понадрізувати? (Васильківщ.). Я нарізнув (начикнув), де треба пиляти (Богодухівщ.)]. -ть арбуз, хлеб (для пробы) - нарізувати, нарізати кавун(а), хліб (на пробу). [Я вам кавун (хліб) наріжу: побачите, який усередині (Канівщ.)]. Надрезанный - надрізаний, надтятий, надчикнений и надчикнутий, надкраяний и надкроєний, надпиляний, понадрізуваний и т. п.; нарізаний, начикнений и начикнутий, понарізуваний. -ться -

1) надрізуватися и надрізатися, надрізатися, понадрізуватися; бути надрізуваним, надрізаним, понадрізуваним и т. п.;

2) (порезать себя) порізатися, урізатися.

* * *

см. надрезать